Генеральний секретар НАТО Марк Рютте не виключив, що в разі рішення Китаю застосувати силу проти Тайваню китайський лідер Сі Цзіньпін може звернутися до президента Росії Володимира Путіна з проханням «відвернути увагу європейців» від ситуації в Індо-Тихоокеанському регіоні шляхом «атаки на територію НАТО». Про це Рютте заявив 5 липня в інтерв’ю The New York Times, зазначивши, що розуміння можливості такого розвитку подій зростає.
За словами генерального секретаря НАТО, для стримування Пекіна та Москви необхідні два основні кроки.
Один із них пов’язаний із колективним зміцненням західного альянсу, «щоб росіяни ніколи не нападали».
Другим обов’язковим заходом Рютте назвав спільну роботу з Індо-Тихоокеанським регіоном у сфері оборонної промисловості та інновацій. Таку співпрацю рішуче просуває нинішня адміністрація США на чолі з президентом Дональдом Трампом, додав Рютте.
«Ми стикаємося з величезним геополітичним викликом. І це, перш за все, Росія, яка відновлюється зі швидкістю, безпрецедентною в новітній історії. Зараз вони виробляють утричі більше боєприпасів за три місяці, ніж усі члени НАТО за рік», – сказав Рютте.
Інтерв’ю The New York Times з головою НАТО значною мірою стосується відносин між Північноатлантичним альянсом та Сполученими Штатами після повернення Дональда Трампа до Білого дому. Як зазначає видання, Трамп давно скептично ставиться до НАТО, і під час свого першого терміну він навіть приватно погрожував вийти з організації.
Відповідаючи на одне із запитань газети, Марк Рютте чітко дав зрозуміти, що вважає правильною одну з давніх вимог Дональда Трампа до країн НАТО витрачати щонайменше 2% ВВП на оборону.
«Президент Трамп заслуговує на всіляку похвалу, бо без його лідерства, без 2% цього року та без 5% до 2035 року ми ніколи б не змогли досягти угоди з цього питання», – сказав голова НАТО.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив наприкінці червня під час поїздки до Киргизстану, що збільшення військових бюджетів країн-членів НАТО «приведе до розпаду цієї організації». Лавров тоді наголосив, що країни-члени НАТО під час ухвалення рішень керуються «фікціями та надуманими погрозами».
У декларації, схваленій на саміті НАТО в Гаазі 25 червня 2025 року, наголошувалося, що Росія є «довгостроковою загрозою» безпеці в євроатлантичному регіоні. Союзники погодилися з необхідністю збільшення витрат на оборону до 5% ВВП до 2035 року.
Пекін вважає Тайвань своєю «бунтівною провінцією», заявляючи, що готовий застосувати силу за необхідності для встановлення контролю над островом. Водночас більшість тайванців підтримують фактичну незалежність Тайваню та його демократичний статус. Будь-який потенційний військовий конфлікт через острів може бути пов’язаний зі Сполученими Штатами, які є членами кількох регіональних коаліцій і, згідно із законами, ухваленими у США, розглядають будь-які загрози Тайваню як проблему «виняткової серйозності».
Китай оголошує нейтралітет у війні Росії проти України та закликає до миру. Водночас КНР продовжує активні контакти з Москвою. Лідери двох країн, Володимир Путін та Сі Цзіньпін, зустрічалися десятки разів і підписали угоду про стратегічне партнерство без обмежень у лютому 2022 року, менш ніж за три тижні до того, як Росія розпочала повномасштабне військове вторгнення в Україну. Китай є найбільшим торговельним партнером Росії, що допомагає їй подолати наслідки західних економічних санкцій.
Форум